МЕНА́ДА, и, ж. Те саме, що вакха́нка 1. Неріса… пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Л. Укр., III, 1952, 463); * У порівн. Високі парості зеленої ліщини, Як постаті стрункі заквітчаних менад, Із горобійником сплелися в темний ряд (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 672.