МЕЛЬДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.). — Мельдуюся до рапорту. Питається мене фельфебер [фельдфебель] (не той, але інший): чого? (Март., Тв., 1954, 280); Прийшов я мельдуватися до тих добродіїв, що давали мені "вовчий білет", та й кажу: ніж викликати мене сюди без діла, краще б у тюрму посадили на казенні харчі (Мур., Бук. повість, 1959, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 670.