МЕЛА́НЖ, ч., спец.

1. род. у. Прядиво або тканина з суміші різних за фактурою чи за кольором волокон. Сукно меланж.

2. род. а. Заморожена суміш яєчних білків і жовтків. Для приготування бісквіту.. беруть цілі свіжі яйця. Можна використати також меланж — заморожену суміш яєчних білків і жовтків (Укр. страви, 1957, 353).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 668.