МЕКЕКЕ́, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози. Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис, 1864, № 4475).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 668.