МЕ́ДЯНИ́Й, ме́дяна́, ме́дяне́, рідко. Те саме, що медо́вий 1, 2. Ой смачні, ой смачні Бублики у Тані: Медяні, Запашні, З маком, ще й рум’яні! (Бойко, Ростіть.., 1959, 66); Медяний запах гречки змішувавсь з пахощами свіжих квітів (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 39).
Ме́дяна́ роса́ — солодкувата рідина, що виступає на листі і стеблах рослин в результаті їх пошкодження. На ушкоджених листі і плодах появляються крапельки масткої солодкуватої рідини.. Ці крапельки здавна називаються медяною росою (Шкідн. поля.., 1949, 30); Пила [Настуся] кохання, наче бджола медяну росу (Н.-Лев., ІV, 1956, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 666.