МЕДВІ́ДЬ, ве́дя, ч., діал. Ведмідь. Лучче з медведем борікаться, ніж з паном рахуваться (Номис, 1864, № 1207); * У порівн. Пан Субота ходить по.. покою, як медвідь по клітці (Фр., VIII, 1952, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 663.