МЕДВЯ́НО, поет. Присл. до медвя́ний. Медвяно пахне скошена трава (Мал., Звенигора, 1959, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 663.