МЕБЛЯ́Р, а́, ч. Майстер, який виготовляє меблі; той, хто працює на меблевому підприємстві. Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158); Мабуть, усіх перекривають щодо якості львівські меблярі (Рад. Укр., 1.ІІІ 1963, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 661.