МЕБЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до меблюва́ти. Скромно мебльована кімната у квартирі Безкоровайного (Мур., Радісний берег, 1961, 18); // у знач. прикм. Найняти мебльовану кімнату.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 661.