Машту́ла, ли, об. Неотеса (о человѣкѣ). Прийшов у банок такий маштула, шо й слова не вміє вимовити, а грошви як витяг, так аж усі члени жахнулись. Херсон. Слов. Д. Эварн. См. Манула 2.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 414.