МАШКАРА́ДНИЙ, а, е, заст. Прикм. до машкара́д. Він умів добре носити машкару, бо був з головою добре закутаний в машкарадне убрання (Н.-Лев., V, 1966, 308).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 659.