МАШИ́НО́ВИЙ, а, е. Те саме, що маши́нний. В машиновім шумі пролітають дні (Сос., Близька далина, 1960, 89); І одягає машинова міць.. Мою країну, з прадідів селянку, Співучу землю смутку і криниць… (Плужник, Вибр. поезії, 1966, 111); Біля міністра став робітник.. Його мозолява долоня зустрілася з рукою міністра. Мозолі й машинове масло неприємно вразили міністра (Ю. Янов., II, 1958, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 658.