МА́ЧУХА, и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (Укр.. присл.., 1955, 138); [Наталка:] У мене рідна мати — не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (Котл., II, 1953, 38); — А хіба у вас нікого з рідні нема? — Чому нема! Батько є. Матері, правда, нема, ще з дитинства. Мачуха (Головко, II, 1957, 455); * У порівн. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми… (Коцюб., І, 1955, 68); // перен. Про що-небудь безжалісне, жорстоке. — Ти ж підеш на чуже село, .. — то й не побачимось. Чуже село — мачуха, не пригріє (Барв., Опов.., 1902, 205); — Хто б не прийшов зі зброєю панувати в наш край, чи Франція, чи Англія, чи Америка, але ніяка з них ніколи не стане матір’ю нашим дітям, завжди вона буде для них мачухою лютою (Гончар, II, 1959, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 657.

Ма́чуха, хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 413.

ма́чуха — дружина батька сто­совно його дітей (дитини) від ін­шого шлюбу; нерідна мати; у фольклорі — антипод рідної мате­рі, часто уособлення зла й підступ­ності (пop. народну казку «Дідова дочка і бабина дочка»); байдужість і холодність мачухи порівнюється із зимовим сонцем, місяцем, а са­ма вона — з хижими тваринами: «Мачуха так чужих дітей жаліє, як зимою сонце гріє», «Мачушине серце, що зимнє сонце», «Мачуха як місяць: світить, та не гріє», «В лісі ведмідь, а в домі мачуха», «Скільки ворон білих, стільки ма­чух добрих». Добра мачуха, а все не рідна мати (прислів’я); Горілка не дівка, а мати не мачуха (М. Номис); Добре тому жити, в кого рід­на мати, в мене, молодої, мачуха лихая (П. Чубинський); Хто мачу­ху має, той горе знає (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 357.