МАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Умочати, мочати. Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасом (Коцюб., І, 1955, 238); * Образно. Сам він не раз мачав пальці в таких справах, помагав заплутувати найпростіші справи (Фр., IV, 1950, 432).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 656.

Мача́ти, ча́ю, єш, гл. Мочить, намачивать. Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горільці. Чуб. V. 417.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 413.