МАХОРЧА́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що махо́рковий. У сільраді ніде було голці впасти. Народ стояв стіною, повитий махорчаним димом (Кач., Вибр., 1953, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 656.