МА́УЗЕР, а, ч. Вид автоматичного пістолета. На поясі [більшовика] висів величезний маузер у дерев’яній кобурі (Донч., VI, 1957, 634); На колінах його лежав у дерев’яній кобурі маузер (Стельмах, II, 1962, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 654.