МАТРО́С, а, ч. Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті — рядовий. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Шевч., II, 1953, 85); На помості корабельнім розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти (Л. Укр., І, 1951, 310); Всім хотілось послухати, а хоч побачити сміливих матросів, які перші у флоті підняли повстання (Панч, В дорозі, 1959, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 653.