МА́ТОВІСТЬ, вості, ж. Якість за знач. ма́товий1. Матовість білка поступалася для яскравого райдужного кругляка зіниці (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 182); — Це біле убрання не цілком біле і нагадує якусь матовість, саме таку, як її цера [колір обличчя] (Коб., III, 1956, 387); У тембрі з’явилась якась матовість з невеликою хрипкістю (Збірник про Кроп., 1955, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 651.