МА́ТИСЯ, ма́юся, ма́єшся, недок., розм.
1. Бути наявним у когось. А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили, А воля в гостях упилась Та до Миколи заблудила… (Шевч., II, 1953, 47); Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Мирний, III, 1954, 24); Вони [безсмертники] давно вже втратили життя. В них згасло все, що тільки малось (Олесь, Вибр., 1958, 52); // безос. Тобі того бажається, чого дома не мається (Номис, 1864, № 5347).
◊ Ма́тися на обере́жності (на ба́чності) — остерігатися, бути обережним. Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (Коцюб., І, 1955, 235); — Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності! (Фр., VIII, 1952, 369); Ма́тися напогото́ві — бути готовим до чогось. [Яким:] Мене послав [Хмельницький] оповіщати, щоб люди напоготові малися, і скоро гасло буде, — зараз бралися до зброї (Гр., II, 1963, 543); Ма́ється (ма́лося) на ду́мці (на ува́зі) — хтось думає (думав), гадає (гадав); є (було) предметом думки; передбачається (передбачалося).
2. Те саме, що жи́ти 3. В холоді, голоді вік тобі матися, Жить старцюванням одним (Стар., Вибр., 1959, 34); Тесть був чоловік небагатий, але мався трохи ліпше, ніж мій небіжчик тато: мав пристойну хатину, двадцять соток одного поля, а найголовніше — коня (Мур., Бук. повість, 1959, 4); // Почуватися (про стан здоров’я, настрій і т. ін.). Я маюся досить добре. Кашель ще не перестав, але вже не сильний. Ще не купаюсь, але, може, з неділі доктор позволить. На вид значно поправилась (Л. Укр., V, 1956, 364).
Ма́йся (ма́йтеся) гара́зд — будь здоровий, будьте здорові, живи (живіть) у добрі, хай тобі (вам) щастить. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 170); Як ся ма́єш (ма́єте, має і т. ін.)? — як живеться тобі (вам і т. ін.), як справи твої (ваші й т. ін.)? [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (Котл., II, 1953, 19); Іван підійшов до старого гуцула і голосно привітався: — Здоровенькі були, діду Лук’яне! Як ся маєте? (Мур., Бук. повість, 1959, 29); [Орленко:] Як ся має твоя небога — як її? Еге, — Настя! (Коч., II, 1956, 546).
3. з ким — чим. Мати клопіт, мороку з ким-, чим-небудь. Ніякого в нього [Віктора] підходу до.. дівчат.. Ох, малася ж я з ним! (Речм., Твій побратим, 1962, 5).
4. з інфін. Уживається для позначення того, що повинно відбутися, настати. В Ірландію мався прибуть корабель, Що лицарів віз в Палестину (Л. Укр., І, 1951, 356); // безос. Вдалося схилити правління на грунтовну механізацію ферм. Малося почати з автоматичного доїння (Д. Бедзик, Серце… 1961, 85).
Ма́лося бу́ти чому — повинно було щось бути. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам (Мирний, II, 1954, 32).
5. за кого — що, рідко. Вважатися ким-, чим-небудь. Всі [шляхтичі] звернули увагу на таке в лицарськім колі зухвальство — на оборону.. схизматок, які у вельможної шляхти мались за.. принижені тварі (Стар., Облога.., 1961, 26); // ким. Доводитися, бути. Він забув, що батьком мався цій дівці (Ле, Вибр., 1939, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 650.