МАТЕРИ́ЗНА, и, ж. Спадщина від матері. Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй [дочці] тільки будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її материзна (Вовчок, І, 1955, 258); Жила в хазяїна сирота-небога.. і мала вона батьківщини й материзни дві тисячі рублів [карбованців] у банку (Гр., І, 1963, 544); На такій батьківщині та з такою материзною можна було й добре на світі прожити (Л. Янов., І, 1959, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 645.

Матери́зна, ни, ж. Наслѣдство, полученное послѣ матери. Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй (жінці) тілько будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її материзна, — того вже не зміг прогайнувати. МВ. ІІ. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 409.

матери́зна — спадщина від мате­рі; це зазвичай було придане, що приносила жінка, виходячи заміж; чоловік не мав права на нього без дозволу жінки; у Марка Вовчка читаємо: «Князь прогайнував всю батьківщину, зоставить їй (жінці) тільки будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її ма­теризна — того не міг прогайнувати».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 355.