МАСО́Н, а, ч. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. — То колись були масони в Петербурзі (Н.-Лев., III, 1956, 376).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 641.