МАСОВИ́К, а́, ч., розм.

1. Той, хто працює з народом, із масами. Він корінний житель Березняків. Замолоду був ватажком сільського комсомолу. Справжній масовик (Вол., Місячне срібло, 1961, 206).

2. Організатор масових розваг та ігор.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 641.