МА́СНИЧКА, и, ж., церк. Пестл. до ма́сниця.

◊ Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сничка — те саме, що Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сниця (див. ма́сниця).

МАСНИ́ЧКА, и, ж. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани. Мама в коморі за стіною все ще гуркотіла масничкою, не входила до кімнати (Ков., Світ.., 1960, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 641.

Ма́сничка, ки, ж.

1) Ум. отъ масниця. Ой, масничко, яка ти була! Як би тебе сім неділь, а посту одна. Грин. І. 240.

2) Маслянка (посуда для масла).

3) Кадка съ масломъ.

4) Маслобойка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 408.