МАСКАРА́ДНИК, а, ч. Учасник маскараду (у 1 знач.). Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Смолич, II, 1958, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 638.