МАСКАРА́ДНИЙ, а, е. Стос. до маскараду (у 1 знач.). Був справжній маскарадний бал, дуже модний і парадний (Коцюб., III, 1956, 193); В розпал свята до залу вступив листоноша. Вже хтозна: чи справжній, чи теж маскарадний, але з поштарською торбиною, в кашкеті зв’язківця (Збан., Курил. о-ви, 1963, 191); // Признач. для маскараду. Плащ падає — перед нами молода, дуже вродлива дівчина в прегарному маскарадному вбранні (Коч., II, 1956, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 637.