МАСИ́ВНО. Присл. до маси́вний. Перед лицем колон масивно височіли темні гори, сягаючи своїми верховинами до самих зірок (Гончар, Новели, 1954, 66); Із лісу вигинався на пагорбок шлях; як синя хвиля, піднімався над полями і масивно плив до самого неба (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 651).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 637.