МАРТИРОЛО́Г, а, ч. У церковній літературі — збірка оповідань про християнських мучеників; // перен., книжн. Перелік осіб, що постраждали, були замучені, або перелік страждань та мук, які хтось пережив. Історія російського революційного руху на протязі багатьох десятиліть знає мартиролог людей, які були віддані революційній справі, але не мали можливості знайти практичного застосування своїм революційним ідеалам (Ленін, 29, 1951, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 633.