МАРТЕ́ННИК, а, ч. Робітник мартенівського цеху. Нам його [меча] відправляли здаля працьовиті і чесні британці: і старий мовчазний хлібороб, і гірник,.. і мартенник (Уп., Вірші.., 1957, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 633.