МАРС, а, ч., мор. Майданчик на щоглі вітрильного корабля, з якого стежать за горизонтом та управляють вітрилами. Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах і, досягнувши марсів, розповзаються по реях (Довж., Зач. Десна, 1957, 402); На марсі варта дивиться у синь (Ю. Янов., V, 1959, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 633.