МАРОККА́НЦІ, ів, мн. (одн. марокка́нець, нця, ч.; марокка́нка, и, ж.). Корінне населення Марокко. Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців, здоровезних чорношкірих марокканців (Гончар, II, 1959, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 632.