МАРКЕ́Р¹, а, ч., заст. Той, хто прислуговує під час гри на більярді та веде рахунок очок. Зайшовши до більярдної, побачив я високого пана.. з києм у руці і з люлькою в зубах. Він грав з маркером (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 12).

МАРКЕ́Р², а, ч. Сільськогосподарське знаряддя або пристосування в сівалці, яким роблять на ріллі борозенки перед сівбою, садінням. Для забезпечення прямолінійної сівби тракторні сівалки обладнуються маркерами і слідопокажчиками (Механ. і електриф.., 1953, 82); Кінний маркер.

Під марке́р сі́яти (сади́ти) — сіяти, садити, користуючись таким знаряддям. Садять суниці під маркер або шнур, щоб рядки були прямолінійні (Сад. і ягідн., 1957, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 628.