МАРИНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Пов’язаний із зображенням морського краєвиду. Феодосійська галерея стала своєрідною школою мариністичного живопису (Довж., III, 1960, 86); Багатогранні словесно-художні засоби описів моря дали Коцюбинському можливість створити такі мариністичні картини, які є окрасою всієї української літератури (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 528).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 627.