МАРИНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Піддаватися маринуванню (про продукти).

2. перен., розм. Надовго затримуватися, відкладатися. "Начальство" йшло після доброго сніданку, не поспішаючи, тримаючи в руках важкий портфель, що.. розпух від різних "ділових" паперів та заяв, які маринувались там по декілька місяців (Шиян, Баланда, 1957, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 627.