МАРЕВІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Мигтіти маревом (у 3 знач.). Схоже було, що далина маревіє і колишеться, поволі набрякаючи темними кольорами (Голов., Тополя.., 1965, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 626.