МАРА́ЗМ, у, ч.

1. Стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою. — Я не дозволю говорити зі мною в такому тоні. — Ви впадаєте в дитинство, — відповів Тірсен. — Це старечий маразм (Собко, Запорука.., 1952, 239).

2. перен. Повний занепад, розклад, загнивання. Політичний маразм і "ідеологічні" маячення не діагностуються в медицині (Смолич, Після війни, 1947, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 625.