МАНЬЧЖУ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до маньчжу́ри і Маньчжурія. Фея руїни.. послала чоловіка її [селянки] на війну, щоб поклав на втіху японській долі свою голову серед маньчжурських степів (Л. Янов., І, 1959, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 625.