МАНТИ́ЛЬКА, и, ж., заст. Зменш. до манти́лья 2. Вбрана вона була в чорній сукні бог зна колишньої моди і в чорній старосвітській мантильці (Л. Укр., III, 1952, 526).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 623.