МАНЕКЕ́ННИК, а, ч.

1. Той, хто виготовляє манекени.

2. Працівник крамниці готового одягу, ательє й т. ін., що примірює на собі одяг для показу його покупцям.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 620.