МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 617.

Мандри́ка, ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ном. № 471. Ум. Мандричка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 404.

мандри́ка — українська націо­нальна страва — пампушка із сиру, яєць, борошна, що має форму коржика; вид сирника (готували на розговіння на Петрів день — див. ще Петра́ 1). Зозуля мандрикою вдавилася (приказка — перестала співати в Петрів день); Підвечірку­ючи, панич убгав аж п’ять мандрик (Г. Квітка-Основ’яненко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 352.