МА́КЛЕР, а, ч. У дореволюційній Росії та капіталістичних країнах — професіональний посередник в укладанні торговельних та біржових угод; фактор (у 3 знач.). Потім міністр фінансів відкрив Браницькому секрети біржової гри на пониженні та підвищенні вартості акцій, зв’язав його з своїми маклерами (Бурл., Напередодні, 1956, 164); // Посередник у розв’язанні різних побутових справ.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 603.