МАЙО́ЛІКА, и, ж.

1. Випалена глина, укрита поливою та малюнками. Рідко хто обходиться зараз без художніх виробів із скла, майоліки, фарфору, пластичних мас та інших матеріалів (Мист., 3, 1961, 16); // Виріб із такої глини. Повітря гірке від диму, а вулиці строкаті від черепків, .. від уламків декоративних майолік і кахлів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 144); // збірн. Сукупність таких виробів. Майоліка — художня глазурована кераміка у вигляді посуду, ваз, плиток, архітектурних і скульптурних прикрас будівель (Архіт. Рад. Укр., 4, 1940, 52).

2. Мистецтво виготовлення таких виробів. З появою свинцевого покриття, яке дістало в народі назву "шкливо", а пізніше "полива", .. опішнянські миски виготовлялися переважно.. способом народної майоліки (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 69); Самобутня творчість майстрів української майоліки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 599.