МАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Швидко їхати, мчати. — Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? — До якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували (Шевч., І, 1951, 331).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 598.