МАДО́ННА, и, ж. У католиків — назва матері Христа; богородиця. [Орест:] Культ мадонни і культ дами серця зливались в одно (Л. Укр., II, 1951, 24); Під стінкою стояв вузенький столик, на зразок вівтарного престолу, і полинялий образ католицької мадонни, ледь-ледь освітленої лампадкою (Довж., І, 1958, 243); // Зображення богородиці. Перед мадонною блимаючим світлом блищала свічка (Кобр., Вибр., 1954, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 592.

Мадо́нна — у католиків — назва матері Ісуса Христа; Богородиця; також її іконне зображення; (з ма­лої літери) у переносному розумін­ні — про жінку, матір, чисту помис­лами, з біблійними рисами обличчя, яка є об’єктом поклоніння, кохання. Культ Мадонни і культ дами серця злились в одно (Леся Українка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 348.