МАГНІТОФО́Н, а, ч. Апарат для магнітного запису та відтворення звуку. Всі музичні номери в доброму виконанні симфонічних ансамблів.. записані на магнітофон і по ходу вистави відтворюються через динаміки (Мист., 6, 1958, 45); Вечорами Харві включав магнітофон (Рибак, Час.., 1960, 87); * У порівн. Шофер заговорив, як заведений магнітофон, і вже не змовк до самого вокзалу (Дмит., Розлука, 1957, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 592.