МАГНА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до магна́т; належний магнатові. Магнатське, аристократичне товариство держалось, як завжди, в своїм тіснім, замкненім кружку (Фр., VI, 1951, 204); Палали і мінилися перламутром під першим промінням сонця кольорові вікна магнатських палаців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 590.