МАГНА́ТСТВО, а, с. Збірн. до магна́т. Е, ні, братики, прочитайте ви думи, пісні, послухайте, як вони співають.. і як вони плачуть, неначе справді в турецькій неволі або у польського магнатства кайдани волочать (Шевч., І, 1951, 375); Він витівки та жарти своєрідні Од давнього магнатства перейняв (Рильський, II, 1956, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 590.