МА́ГМА, и, ж. Розплавлена силікатна маса високої температури, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на її поверхню застигає, утворюючи деякі гірські породи. Граніт утворився приблизно 150 мільйонів років тому в результаті охолодження розплавленої речовини — магми, що знаходиться в найглибших надрах Землі (Наука.., 5, 1962, 38); Коли він [сталевар] своєю п’ятиметровою ложкою шугав у розтоплений метал, здавалося, що цей вусатий, сивобородий велетень дістає розпеченої магми аж із самого земного ядра (Руд., Вітер.., 1958, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 590.