МАВПЕНЯ́, я́ти, с. Маля мавпи (у 1 знач.). Раз до нас на палубу впало, обірвавшися з дерева, мале мавпеня. Цілі хмари мавп повисли на гіллі. Вони шпурляли в нас горіхами, листям, суччям, доки я не викинув мавпеняти на дерево (Ю. Янов., II, 1958, 85); * У порівн. Очі його бігали, як у зацькованого мавпеняти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 588.