М’Я́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до м’я́та. Хто ж тобі головочку змив м’ятною да любисточком, щоб і тепло, щоб і запашно.. тобі було, моє серденько (Барв., Опов.., 1902, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 840.

М’я́тка и мня́тка, ки, ж. Ум. отъ м’я́та.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 459.