М’ЯСНИ́ЦІ, ни́ць, мн. Певний період після посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м’ясну їжу, одружуватися тощо. Удовиця у м’ясниці Сина привела (Шевч., II, 1953, 184); Ой все пости та все пости, та будуть м’ясниці (Сл. Гр.); Згадався тихий вечір у полі. Вона сиділа з Лавріном біля вітряка, і тоді було вирішено, що восени, в наступні м’ясниці, вони справлять весілля (Донч., III, 1956, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 839.

М’ясни́ці и мнясни́ці, ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м’ясниці. Н. п. Ум. М’ясни́ченьки, мнясни́ченьки. Чуб. V. 158.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 459.

М’ясни́ці = М’ясопу́ст = М’ясої́д — певний період після посту, ко­ли, за законами православної церкви, дозволяється вживати м’ясну їжу, одружуватися тощо; зимові М’яс­ниці починаються від Посвяток (Івана Предтечі) і тягнуться до са­мої Масниці; на цей період най­більше випадало засилати сватів та справляти весілля; жартують: «Через піст женихів, як вівса, а в М’ясниці ані пса»; є ще осінні М’ясниці — від 15 серпня по 14 листопада (за ст. ст.). Удовиця у М’ясниці сина привела (Т. Шевчен­ко); Ой все пости, та все пости, та будуть М’ясниці (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 380.